Орфографічний словник української мови. 2005.
відскакувати — ую, уєш, недок., відско/чити, чу, чиш, док. 1) Стрибком або кількома стрибками віддалятися від кого , чого небудь. 2) Ударяючись об що небудь, падати в протилежному напрямі або вбік; відлітати. || перен., розм. Не зачіпати кого небудь, не… … Український тлумачний словник
підскакувати — I ую, уєш, недок., підско/чити, чу, чиш, док. 1) Робити невеликі стрибки вгору; підплигувати, підстрибувати. || Злегка підлітати вгору (від поштовхів, коливань і т. ін.). || Дуже здригатися, коливатися. || перен., розм. Різко збільшуватися,… … Український тлумачний словник
повідскакувати — уємо, уєте, док. Відскочити (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
попідскакувати — уємо, уєте, док. Підскочити (про багатьох) … Український тлумачний словник
відскакувати — відскочити (ударяючись об що н., падати у протилежному напрямі, убік; відриваючись, різко падати), відлітати, відлетіти … Словник синонімів української мови
відскакувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідскакувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідскакувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гуцати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. Підкидати на руках, на колінах (дитину і т. ін.). 2) перех. і неперех. Під час руху підкидати, примушувати підскакувати. || неперех. Підстрибувати, підскакувати під дією чого небудь … Український тлумачний словник
підплигувати — ую, уєш, недок. Робити стрибки вгору; підскакувати, підстрибувати. || Злегка підскакувати вгору (від поштовхів, коливань чого небудь і т. ін.). || Пересуваючись стрибками, підскакуючи, наближатись до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
